Показаны сообщения с ярлыком ринок харчових добавок. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком ринок харчових добавок. Показать все сообщения

пятница, 20 ноября 2026 г.

Магній, Ozempic і закон: 12 трендів ринку харчових добавок, які варто знати брендам

 


Добавки стали схожими на їжу, а покупці навчилися читати склад. Віра Голубенко, Head of Science в Elekta, — про тренди health-ринку.

Ще декілька років тому «БАД» в уявленні багатьох асоціювався з чаєм «-10 кг за тиждень» і сумнівними пігулками з реклами. Сьогодні магній, омега-3 й вітамін D — така ж базова рутина, як чищення зубів. Ринок виріс, але й правила гри стали жорсткішими: змінилося законодавство, покупець і сам підхід до розробки продукту.

Для брендів це означає, що вийти на ринок «як раніше» вже не варіант. Що можна писати на пакованні, а за що отримаєте штраф? Чому формула, яка раніше продавалась в Україні, може не пройти в ЄС? Хто насправді купує добавки та які ніші досі вільні? Зібрали головні інсайти для засновників брендів, маркетологів, продакт-менеджерів, фармацевтичних і food-компаній — з Вірою Голубенко, експерткою з розробки дієтичних добавок.


#1. Ринок перейшов від «впарювання» до must-do рутини

Раніше в Україні законодавство було вільним, а переліку дозволених компонентів фактично не існувало. Оператори могли взяти майже будь-який інгредієнт, назвати його дієтичною добавкою та пообіцяти що завгодно. Держава це ніяк не контролювала.

Так з’явилися чаї для схуднення, які обіцяли -10 кг за тиждень. У кращому разі в складі були сечогінні рослини, які виводять воду (але теж мають протипоказання). В гіршому — контрабандний продукт із незрозумілими складниками. Є історії, коли в таблетках для схуднення знаходили навіть психотропну речовину сибутрамін, яка має побічні ефекти для серця і нервової системи.

Бізнес-модель таких продуктів трималася на одноразовій покупці. Людина бачила обіцянку, купувала пачку, а за тиждень не отримувала й близько обіцяних -10 кг — тож більше не поверталася ні до продукту, ні до бренду. Продавець заробляв на першому враженні, а не на результаті. Від цього страждала довіра до всієї категорії.


Кілька років тому Україна оновила законодавство і перейшла на європейські правила. Разом із цим змінився вектор комунікації: сьогодні компанії вже не пропонують «схуднення за тиждень», а комунікують щоденну підтримку організму та зрозумілий склад. Наприклад, магній, омега-3, вітамін D можна приймати майже постійно, тому клієнти повертаються і купують продукт регулярно. 

Змінилися й самі покупці: наприклад, багато хто вже знає, що рівень вітаміну D можна перевірити аналізом крові. А в холодний сезон, коли сонця мало, його часто доводиться підтримувати добавками. 

#2. Європейці, українці та американці купують по-різному 

Той самий магній в Європі, США та Україні купують по-різному:

🇪🇺 Європейці — консервативні. Приймають зазвичай за рекомендацією лікаря, не реагують на агресивний маркетинг і соцмережі. Повертаються до брендів, яким довіряють (німецькі Orthomol і Doppelherz, швейцарський Burgerstein).

🇺🇸 Американці — на іншому кінці лінії. Закон про добавки там ухвалили ще в 1994 році, він дає брендам набагато більше свободи. Продукт не потрібно погоджувати перед виходом на ринок, а описувати його дію можна власними словами. Тому на полицях є компоненти, заборонені в ЄС, а на пакованнях — обіцянки, які в Європі та Україні вже неприпустимі: «знижує рівень кортизолу», «прискорює метаболізм», «очищує печінку». Бренди підкріплюють це агресивним маркетингом в Instagram, TikTok і через інфлюенсерів.

*Для порівняння, в ЄС та Україні для магнію можна написати лише твердження з офіційного переліку health claims. Наприклад, «сприяє нормальному функціонуванню нервової системи».

🇺🇦 Українці — посередині. Бренди вже не можуть давати прямих обіцянок, але покупець ще не звик до цього й очікує, що від споживання продукту «розгладяться зморшки або зникне целюліт». Тому маркетологи шукають золоту середину: як цікаво комунікувати, але не порушувати європейські норми.

Водночас український користувач — вимогливий та обізнаний. Люди часто просять у бренду документи від виробника, сертифікат аналізу на партію або навіть аналізи сировини.



#3. Бренди вчаться говорити мовою регулятора 

Ще кілька років тому паковання добавки могло обіцяти що завгодно. Тепер кожне твердження про користь для здоров’я має відповідати затвердженому переліку, і формулювання мають збігатися з ним слово в слово. Основу цих правил заклав наказ МОЗ №1145 від 15 травня 2020 року, а з 21 серпня 2023 маркування всіх харчових продуктів, що виробляються і продаються в Україні, має відповідати його вимогам. Логіка запозичена з ЄС, де діє аналогічний реєстр дозволених тверджень. 

Наприклад, для магнію дозволено формулювання «підтримує нормальне функціонування нервової системи», але не «знижує кортизол». Називати діагнози та приписувати продукту лікувальні властивості не можна. Крім того, регулятор забороняє твердження, що можуть викликати або підсилювати страх споживача. Тобто класичний маркетинговий хід «ви точно недоотримуєте вітамін D, тому вам потрібна наша банка» — теж під забороною.

Основні правила вже запрацювали, але їхнє впровадження ще триває: Україна перебуває в перехідному стані, а регулювання поступово наближається до європейського. Тому бренди шукають, у яких форматах комунікувати зі своєю аудиторією. За моїми спостереженнями, регулятор до них не надто суворий, тож блоги, соцмережі та колаборації з експертами стали основним місцем, де добавки розповідають про себе. Найчастіше проблеми виникають не через сам формат, а через введення споживача в оману: саме за це АМКУ штрафує бренди найчастіше.

#4. Формула, яка працює в Україні, може бути заборонена в ЄС 

Українське законодавство про добавки поступово наближається до європейського, але повністю не збігається. А продукти, розроблені за старими правилами, часто створювали без огляду на європейські вимоги. Тому вихід на ринок ЄС для багатьох брендів починається з ревізії складу.

Регулятор встановлює вимоги до всіх компонентів формули: не лише до активних речовин, але й до наповнювачів, оболонок капсул, барвників та підсолоджувачів. У ЄС для кожного з них діють свої переліки дозволеного: окремо для форм вітамінів та мінералів, окремо — для харчових добавок (Е-шок), а для зовсім нових інгредієнтів потрібен інший дозвіл.

Показовий приклад — діоксид титану (E171), який роками використовували як білий барвник для таблеток і драже, а у 2022 році ЄС заборонив його в харчових продуктах. Для виробника, чия формула будувалася навколо такого компонента, це означає переробку продукту.

Ми з командою з цим зіткнулися, коли вирішили вивести на європейський ринок продукт, розроблений ще до нового законодавства. Виявилося, що заборонений не активний компонент, а допоміжний, який був основою формули. Довелося її замінити, пройти ще один раунд зразків і тестувань. Але зрештою продукт вийшов на ринок ЄС, і його аналогів раніше не існувало.

#5. Найпопулярніші формати — стік і капсула, але перелік розширюється

З погляду зручності найпопулярніший формат харчових добавок — стік. До моменту відкриття він герметичний: туди не потрапляють мікроорганізми та кисень, продукт не окислюється і не псується. Стік можна взяти з собою в будь-якій кількості, хоч на місяць, і не потрібно відміряти дозування порошку.

З погляду довіри виграє капсула. Нові формати на кшталт gummies — «фанові», проте капсули залишаються в топі. По-перше, вони викликають найбільше довіри та серйозне ставлення, бо схожі на лікарський засіб. А желейки та цукерки створюють враження, що можна з’їсти цілу пачку, бо це ж «просто цукерки».

Саше також набирають популярність, а ще формати розширюються: желейні стіки, жувальні цукерки. На курсі в Laba один зі студентів навіть презентував ідею паучів з кофеїном, які кладуть під губу.



#6. В Україні часто жінка купує, а чоловік приймає (але тенденція змінюється)

Більшість покупців харчових добавок — жінки, проте з одним «але»: дуже часто саме вони дбають про всю сім’ю та кладуть у кошик добавки одразу й собі, і партнеру. Чоловіки приходять до добавок не з аптеки, а з тренажерного залу. Першими продуктами для більшості стають протеїн і креатин. Далі потроху доходять до «базових» добавок, які жінки купують давно, — магній, омега та вітамін D.

Тенденція повільна, але помітна: чоловіки дедалі більше цікавляться темою харчових добавок. Про те, що це вже окремий сегмент, свідчить і топ продажів: чоловічі мультивітаміни разом із дитячими та жіночими стабільно входять у топ 10.

#7. Добавки стають дедалі більше схожими на їжу

Зміни законодавства відкрили для виробників логічний наступний крок: якщо добавка юридично є їжею, то чому б їй не виглядати й не смакувати як їжа? Капсули й таблетки нікуди не зникають, але поруч із ними з’являються напої, жувальні цукерки, батончики та звичні продукти зі збагаченим складом. Наприклад, в українських аптеках вже продається питна вода AQUA Миргород з вітаміном D3, причому у двох дозуваннях: 2000 та 4000 МО на пляшку 0,33 л. Для споживача це зручно: вітамін «вбудований» в щоденну звичку.

Але в цьому й головний виклик формату. Капсулу людина рахує, а пляшку води або цукерку — рідко. Наприклад, верхня допустима межа споживання вітаміну D для дорослих, за оцінкою EFSA, становить 4000 МО на добу, тож у «харчовому» форматі легко непомітно вийти за рекомендовані рамки, особливо якщо людина паралельно приймає ще й класичну добавку.



Тому бренди, які йдуть у функціональну їжу, мають продумувати не лише смак і паковання, але й дозування на порцію та чіткі попередження. 

#8. Зі США до нас рухається тренд на longevity

В Україні масовий інтерес до харчових добавок почався не з моди, а з потреби. Його запустили дві кризи, які одна за одною змінили ставлення людей до здоров’я та зробили саплементи частиною щоденної рутини: 

🦠 COVID. Через відсутність ефективних ліків пацієнтам масово виписували цинк, вітаміни D і C. Я в цей період працювала в аптеці й пам’ятаю поставки по тисячі пачок кожного продукту. Тоді в Україні вперше виник широкий інтерес до саплементів.

🚀 Повномасштабне вторгнення. Раніше добавки сприймалися точково: для імунітету, колагени для краси, мультивітаміни для дітей. Після 2022-го виділилась окрема велика категорія — підтримка нервової системи, сну й ментального здоров’я. 

Обидві хвилі мають спільну рису: добавки купували як реакцію на загрозу, щоб захиститися від вірусу або впоратися зі стресом. Тим часом зі США до нас рухається тренд, який змінює логіку споживання, — longevity. Тут добавки вже не «швидка допомога» в кризі, а довгострокова інвестиція. Не лікувати наслідки, а якомога довше зберігати енергію, ясність мислення та високу якість життя.

Коли довкола війна, довголіття просто не на першому місці. Водночас те, що в США та Європі вже стало звичною темою, в Україні зазвичай з’являється дещо пізніше. Так було з жіночим здоров’ям, так відбувається з GLP-1, метаболічним і здоров’ям ШКТ. Тож логічно припустити, що longevity піде тим самим шляхом, щойно в людей з’явиться ресурс думати про довшу дистанцію.

#9. Наука нарешті почала досліджувати жінок, а ринок — підлаштовуватися під них

Більшість клінічних досліджень десятиріччями проводили переважно на чоловіках. У США жінок репродуктивного віку тривалий час фактично не включали в ранні фази випробувань, і обов’язковим їхнє залучення до досліджень, які фінансує держава, стало лише в 1990-х. 

Через це значна частина знань про дози, ефективність і побічні ефекти досі спирається на «усередненого» чоловіка, хоча гормональний фон, обмін речовин і потреби в нутрієнтах у жінок суттєво відрізняються. 

Тільки нещодавно ринок почав сприймати жіноче здоров’я як послідовність окремих етапів: 

  • початок менструацій
  • репродуктивний вік
  • підготовка до вагітності
  • вагітність
  • післяпологовий період
  • перименопауза
  • менопауза

Кожен етап має власні запити, і кожен — це потенційно окремий продукт, а іноді й окремий бренд.



Світові гравці вже рухаються в цьому напрямку. Наприклад, бренд OLLY від Unilever розширює жіночу лінійку продуктом для періоду менопаузи. На виставці Vitafoods Europe 2026 у Барселоні жіноче здоров’я назвали серед найбільших трендів поряд зі здоров’ям кишківника, продуктами-компаньйонами для GLP-1 та longevity. 

Для українських брендів ця ніша цікава тим, що вона ще не перенасичена. Водночас тут діють ті самі обмеження, що й в інших категоріях: позиціонувати продукт можна через етап життя, але обіцяти полегшення конкретних симптомів або лікувальний ефект не можна, якщо такого формулювання немає в переліку дозволених тверджень. 

#10. Добавки вчаться поєднувати в парі з препаратами для схуднення

Здоров’я кишківника давно перестало бути лише про травлення. Мікробіом сьогодні також пов’язують з імунітетом, обміном речовин і навіть настроєм. Тому категорія вийшла за межі класичних пробіотиків: з’являються пребіотики, ферментовані продукти й постбіотики.

Але головний драйвер цієї категорії — препарати для схуднення класу GLP-1, як-от Ozempic або Mounjaro. На Vitafoods у Барселоні це був один із ключових трендів, адже на початок 2026 року такі препарати приймали вже близько 12% американців, і їхня частка зростає.

Подібні препарати знижують апетит, людина їсть значно менше, тому в організму з’являються нові потреби. Це збереження м’язів під час швидкого схуднення (Arla Foods Ingredients, наприклад, уже випустила для цього спеціальне харчування), підтримка кишківника через побічні ефекти з травленням і боротьба з втомою. Також менший обсяг їжі означає ризик недоотримати вітаміни, мінерали та клітковину, тож попит зміщується в бік nutrient-dense продуктів, тобто тих, які в невеликій порції дають максимум білка, вітамінів та клітковини.

Окрема ніша, яка тільки формується, — люди, що сходять із препаратів. Апетит повертається, і вони шукають способи втримати результат: підтримку ситості, режиму харчування, балансу цукру в крові.

#11. Нові бренди стають популярними завдяки ніші, а не широкій лінійці

Багато нових брендів стартують однаково: беруть найпопулярніші позиції з iHerb (магній, омега-3, вітамін D, цинк, колаген) і випускають їх під власним логотипом. Проте покупець і так може купити ці добавки в аптеках. 

Набагато сильніша стратегія — знайти аудиторію та її біль і зібрати бренд навколо них. Це може бути преміумсегмент із ретельно підібраними формами інгредієнтів і доказовою базою. Або добавки тільки для жінок, щоб супроводжувати їх на різних етапах життя. 

Великі гравці купують саме таких нішевих лідерів. Unilever, наприклад, придбав Nutrafol, що повністю зосереджений на здоров’ї волосся. Інший бренд з портфеля, Liquid I.V., побудований навколо гідратації. Обидва виросли завдяки не широкій лінійці, а чіткій відповіді на питання «для кого ми та яку проблему розв’язуємо».

#12. Виграє не формула, а ідея продукту 

Магнію на ринку тисячі варіантів, і для покупця вони майже не відрізняються: однакові банки, схожі дозування. Тому перш ніж випускати ще один, бренд має відповісти собі, в чому саме він буде іншим. Відповідь рідко лежить у самій речовині, а частіше в ситуації, для якої продукт створено.

Наприклад, вечірній магній для розслаблення перед сном. Або, навпаки, денний, який не провокує сонливість і підходить для робочого дня. Ще варіант — формула для конкретної аудиторії: жінок, тих, хто багато тренується, для людей в постійному стресі. 

Під сильне позиціонування майже завжди можна підібрати формулу. Магній, наприклад, має різні форми: бісгліцинат, цитрат, малат, L-треонат. Виробники часто пов’язують їх з різними сценаріями використання, і це дає простір для диференціації. 

Ринок добавок в Україні вже пройшов шлях від «диво-пігулок» до щоденної рутини, і тепер виграє не той, хто просто випускає ще один магній, а той, хто розуміє закони, формулу та свою аудиторію. Знати все це до запуску — дешевше, ніж вчитися на власних помилках уже після.



https://tinyurl.com/53bpvc9c