Я - СЕО. Після того, як мій "ідеальний" план розвитку призвів до втрати 30% команди, я довго шукав причини. Я перечитував звіти, розмовляв з лідерами, але картина не складалася.
Відповідь я знайшов у трьох літерах, про які прочитав у книзі «Чому вони не працюють?» Сьюзен Фаулер: АПК.
Автономія. Причетність. Компетентність.
Це три базові психологічні потреби, без яких людина не може бути мотивованою та ефективною. І я усвідомив весь жах ситуації: наш "ідеальний" план розвитку був розроблений так, щоб методично, крок за кроком, зруйнувати кожну з психологічних потреб наших людей.
Ми думали, що даємо людям цінність, а насправді — забирали те, що тримало їх у компанії. Ось як це виглядало їхніми очима:
🧭 Ми вбили АВТОНОМІЮ. Наш ретельно прописаний ІПР, спущений згори, прокричав кожному: "Твоя кар'єра більше не твоя. Ми самі намалювали для тебе карту, і ти будеш йти за нею". Ми забрали у людей право вибору та контролю над власним професійним життям. Ми перетворили партнерів на пішаків.
🤝 Ми зруйнували ПРИЧЕТНІСТЬ. Наші зустрічі 1-на-1 перетворилися з довірливих розмов на формальні допити по статусу ІПР. Керівник став не наставником, а контролером. Людський зв'язок, відчуття "ми в одній команді" було розірвано. Замість стосунків залишились транзакції .
🏆 Ми знецінили КОМПЕТЕНТНІСТЬ. Найгірше те, що сам факт нав'язування плану розвитку транслював людям приховане повідомлення: "Ти недостатньо гарний. Тебе треба лагодити". Ми хотіли розвинути навички, а натомість вдарили по самооцінці людей та відчуттю власного професіоналізму.
Я зрозумів головне. Не можна побудувати мотивацію на руїнах психологічних потреб. Будь-яка L&D-стратегія, що ігнорує АПК, приречена стати красивим та дорогим інструментом для випалювання людей.
Спочатку — повага до людської природи. І лише потім — плани, процеси та KPI.
А ваша система розвитку підтримує чи руйнує: Автономію, Причетність та Компетентність ваших людей?
https://tinyurl.com/3nfdcs34