Agile vs Lean vs Design Thinking

 

3 methodologies.
3 different strengths.

All essential for different moments.

Here's what each actually does:

💡 Agile builds software that adapts as you learn.
Sprint by sprint.
Feature by feature.
Feedback loop by feedback loop.

💡 Lean strips waste from any process.
Less inventory.
Less waiting.
More value delivered faster.

💡 Design Thinking starts with human needs.
Watch. Listen. Prototype.
Test with real humans.

Real-world applications that show the difference.

Startup examples:

Agile: Spotify's 2-week sprints ship 1000+ updates daily
Lean: Toyota eliminated 7 types of waste, became #1
Design Thinking: IDEO redesigned shopping carts by
watching shoppers struggle

Enterprise transformations:

Agile: ING dissolved departments for 2500+ squads
Lean: GE Six Sigma saved $12 billion in 5 years
Design Thinking: IBM trained 100,000+ employees,
added $20M revenue

The practical breakdown:

When Agile shines:
→ Digital products need constant updates
→ Customer needs shift monthly
→ Teams need clear 2-week goals

When Lean dominates:
→ Processes have too many steps
→ Costs spiral out of control
→ Speed to market matters most

When Design Thinking wins:
→ Users struggle but can't say why
→ Innovation needs a human spark
→ Problems are complex and fuzzy

Here's how they complement each other:

Design Thinking discovers what to build.
Lean ensures you build it efficiently.
Agile helps you build it adaptively.

Each methodology asks different questions:

Agile: "What can we ship in 2 weeks?"
Lean: "What step adds no value?"
Design Thinking: "What does the user really need?"

Together they create something powerful:

Products people love.
Built efficiently.
Delivered continuously.

Master one and you solve problems.

Master all three and you transform organizations.

Which methodology fits your current challenge?

Credits to Christian Rebernik, make sure to follow!

https://tinyurl.com/4tu5ytee

Модель SARA: як вирішувати проблеми системно

 

SARA — це структурований підхід до вирішення проблем, який складається з чотирьох етапів: Scanning (сканування), Analysis (аналіз), Response (реакція) та Assessment (оцінка). Спочатку цю модель було створено для потреб поліцейських підрозділів у межах концепції Problem-Oriented Policing (POP), сформульованої Германом Ґолдстайном (Herman Goldstein). Однак із часом вона виявилася напрочуд універсальною — її сьогодні застосовують у бізнесі, менеджменті, громадському секторі та скрізь, де проблеми потребують системної відповіді.

У 1987 році Джон Екк (John E. Eck) і Вільям Спелман (William Spelman) розробили цю модель як засіб не просто «гасити пожежі», а глибше досліджувати й усувати першопричини проблем, що призводять до деструктивних наслідків. Вони запропонували розглядати кожну ситуацію крізь чотири лінзи — і ця схема залишається актуальною й сьогодні. Нижче — адаптація моделі для застосування у бізнесі.

Етапи SARA

1. Сканування

Щоб вирішити проблему, її потрібно виявити. На цьому етапі ми проводимо ментальне або фактичне сканування середовища — організації, команди, системи — на предмет повторюваних, хронічних або латентних проблем. Ми не шукаємо біди на свою голову, а намагаємося виявити сигнали: що виникає знову і знову? Що несе потенційно серйозні наслідки? Пріоритезація — ключ: не всі проблеми однаково критичні.

2. Аналіз

Наступний крок — копнути глибше. Ми досліджуємо контекст обраної проблеми: з чого вона виникла? Які чинники впливають на її розвиток? Хто залучений? Чи намагалися її вирішити раніше — і з яким результатом? Без емпіричних даних — власних або зовнішніх — на цьому етапі не обійтися. Аналіз має розкрити не лише симптоматику, а й кореневу причину.

3. Реакція

Маючи розуміння причин, можна формувати варіанти реагування. Тут важливо мислити стратегічно: які втручання найменш руйнівні, найбільш дієві й відповідають нашим ресурсам і цілям? Не забуваймо про ефект бумеранга: навіть найкраща ініціатива може призвести до побічних наслідків, якщо недооцінити складність системи. Зміни — це завжди ризик, і рішення мають бути зваженими.

4. Оцінка

Фінальна (але не остаточна) фаза — перевірка ефективності дій. Зміни відбулися? Проблема зникла, трансформувалася чи переродилася у новій формі? Якщо рішення спрацювало — вітаємо, проблему усунено. Якщо ні — або переглядаємо втручання, або повертаємося до аналізу. Часто доводиться робити і те, й інше.

SARA ≠ лінійний процес

Попри чіткість структури, модель SARA на практиці працює ітеративно. Це не покроковий чекліст, а динамічна петля ухвалення рішень, що більше нагадує цикл розвідки (Intelligence Cycle). Наприклад, у процесі аналізу можуть з’явитися нові тривожні сигнали — і ви знову повертаєтесь до сканування. У відповідь можуть виникнути нові дані — і потрібен повторний аналіз.

Інакше кажучи, розумне управління проблемами — це не серія рішень, а стратегічне мислення в дії.

https://bit.ly/4mDuc27

The Psychology of Money: How Biases Shape Your Financial Decisions

 

Money decisions aren’t just about logic—they're deeply influenced by psychology. How we feel and think about money can lead us to make choices that don't always align with our best financial interests. In this post, we'll explore three common psychological biases—present bias, the sunk cost fallacy, and loss aversion—and how they can lead us to poor financial decisions. Understanding these biases and learning how to manage them can help you make smarter financial choices.

Present Bias

Let’s start with present bias, which is our tendency to favor immediate rewards over future benefits. This can lead to impulsive spending rather than saving for the future. For example, we might splurge on a daily coffee treat, even though that money could be building up toward a long-term financial goal. Present bias makes the instant gratification of the coffee seem more rewarding than the distant satisfaction of saving for something bigger. Cognitive dissonance can also play a role, where we justify our small indulgences by telling ourselves that we deserve them—making it even harder to resist the pull of immediate rewards.

To keep present bias in check, set specific financial goals with realistic timelines to make future rewards feel more tangible. Automating your savings can also help by removing the need to constantly decide between saving and spending. Regular check-ins on your progress can keep you motivated to stay on track.

Sunk Cost Fallacy

Next is the sunk cost fallacy, which happens when we continue investing in something simply because we’ve already put in time, money, or effort—even if it's no longer worth it. There's an emotional element to this—it's tough to walk away from something we've already invested ourselves in. The sunk cost fallacy is often accompanied by loss aversion, the tendency to feel the pain of a loss more acutely than the pleasure of a gain.

To avoid this trap, focus on the potential future benefits, not the resources you've already committed. Consider setting clear limits on when to reevaluate or exit an investment, whether that’s a financial commitment or a project that’s no longer viable. For example, if you’ve already paid for a subscription service you rarely use, consider whether continuing to pay for it is really worth it.

Loss Aversion

Finally, loss aversion is the fear of losing what we already have, and it often leads us to make overly cautious decisions that prevent us from taking beneficial risks. We’re wired to overestimate the pain of a loss and avoid risk, even if the potential for gain outweighs it. This can hold us back from opportunities that could benefit our finances in the long run.

To manage loss aversion, try reframing your perspective. Rather than focusing on the risk of losing money, shift your attention to the potential rewards. Diversifying your investments is one way to mitigate risk—by spreading out your exposure, you can better weather individual losses and take more calculated financial risks.

Conclusion

By becoming aware of these psychological traps, you can start making more informed financial decisions that align with your long-term goals. Take a moment to reflect on your financial habits. If any of these biases sound familiar, try small steps to overcome them and gradually build greater financial confidence. The more you understand how psychology shapes your choices, the better equipped you'll be to make decisions that serve your future.

https://bit.ly/3JA0vjX