А вам точно потрібен ребрендинг?

 

7 кейсів обґрунтованої, і тому успішної трансформації брендів.

Ельза Сагура,
Brand Strategist, Bloom Büro

ебрендинг — це як пластична операція. Якщо зробити вдало, то всі в захваті, якщо ні — або терпіти, або терміново переробляти. Компанія Gap витратила $100 млн, щоб оновити логотип, але отримала такий шквал невдоволення, що повернула старий варіант менш ніж за тиждень. Творці New Coke у 1985 році вирішили «освіжити» улюблений напій американців, але їхній новий рецепт так зненавиділи, що компанія втратила понад $30 млн, щоби повернути стару формулу на полиці магазинів.

Кожен, хто замислюється над оновленням бренду, має пам’ятати: це ризикована історія, де на кону мільйони — грошей та клієнтів.

Засновниця креативної агенції Bloom Büro Ельза Сагура, яка працює з такими брендами, як «Сільпо», МХП, «Біосфера», «Коло» та АТБ, переконує: якщо ребрендинг не має чіткої причини, краще взагалі його не робити.

В цьому матеріалі вона на прикладах світових та українських компаній розбирає ситуації, коли ребрендинг є виправданим і навіть необхідним.

Чому ми не завжди погоджуємося на ребрендинг

Коли клієнт приходить до агенції зі словами: «Треба ребрендинг», ми бачимо це приблизно так само, як коли фармацевту в аптеці клієнт замовляє «Фастум гель», щоби полікуватися від мігрені. Це порівняння не до того, що ребрендинг не розв’язує проблем. Воно про те, що ребрендинг часто сприймають як ліки проти будь-якого болю. Чомусь підприємці думають, що якщо бізнес має складнощі, то обов’язково треба взяти й змінити все. Якщо ж копнути глибше, виявляється, що проблема не в брендингу. Відповідно, і ребрендингом її розв’язати не вдасться.

Деколи причина проста: ваша погана комунікація — це слабкий копірайтер. Не варто переписувати комунікаційну стратегію, якщо можна просто додати до текстів більше емоцій. Деколи — причини глибші. В попередній колонці я згадувала кейс із компанією, яка звернулася до нас по ренеймінг, але насправді потребувала суттєвих змін у продажах.

Ще один кейс із нещодавніх: до нас звернувся львівський ресторан, який ну дуже хотів ребрендинг. У процесі ми виявили, що проблема не в логотипі або назві. А в тому, що їхнє меню та кухня — про все на світі: і кальян, і дитячий куточок, і піца, і суші. І яку б комунікацію ми не придумали, вона б все одно не втримала все, що пропонує ресторан, в межах єдиного концепту. Після трьох зустрічей клієнт визнав, що змінювати передусім треба концепцію кухні, а потім вже шукати способи передати її найкраще.

Я не кажу, що ребрендинг — це завжди погана ідея. Моя теза в тому, що спочатку треба зрозуміти, де болить, а вже потім — шукати ліки. Саме тому ми не погоджуємося на ребрендинг одразу. Звісно, і не відмовляємо, але просимо переконати. Хочете ребрендинг? Добре, ми готові, але аргументуйте, навіщо вам це потрібно.

Далі розповідаю про кілька кейсів доречного та вдалого ребрендингу — будуть і українські, і глобальні компанії.

#1. Old Spice: ребрендинг як спосіб захопити нові цільові

До 2010 року Old Spice мав проблему: його сприймали як застарілий бренд, призначений для чоловіків 50+. Продажі падали, а динамічніші конкуренти на кшталт Axe та Gillette швидко відбирали ринок.

Дослідження показали, що 60% чоловічих засобів для догляду купують жінки, тому бренд вирішив говорити саме з ними.

Замість серйозної та традиційної подачі Old Spice зробив ставку на яскравий гумор і новий архетип — «Коханець + Блазень». З рекламних роликів бренду зникли згадки про «чистий та класичний аромат», натомість — з’явилася вірусна іронічна кампанія The Man Your Man Could Smell Like, в якій актор Ісая Мустафа звертається саме до жіночої аудиторії.

Лише за перший рік після ребрендингу продажі зросли на 125%, а компанія повернула собі лідерство на ринку чоловічих засобів догляду. Еталонний кейс ребрендингу, що не лише перезапустив бренд, але й створив навколо нього феномен попкультури.

#2. Airbnb: ребрендинг, щоб змінив бізнес-модель

Спочатку Airbnb був просто сервісом для бронювання доступного житла, але побачив у цьому стелю.

Щоб зрозуміти, як збільшити свою цінність для клієнтів, засновники Airbnb разом із командою провели польове дослідження: вони зупинялися в оселях орендодавців у 13 містах на 4 континентах. Це допомогло виявити, що користувачі цінують сервіс не тому, що він пропонує доступне житло, а тому, що дає можливість зануритися в місцеву культуру, знайти нові знайомства й почуватися частиною спільноти.

Головним символом змін став новий логотип Bélo, що поєднує чотири ключові концепції: людей, місця, любов і сам бренд Airbnb. Візуальний стиль компанії також змінився — дизайн став більш відкритим, з теплішою палітрою кольорів та дружнім тоном комунікації. 

За цими змінами стояла нова філософія: Belong Anywhere («Почувайся як вдома будь-де»). А за філософією — багато зусиль на розбудову спільноти. Наприклад, програма Airbnb Experiences — екскурсії та інші активності від місцевих. А ще запуск унікальних подій, як-от можливості пожити в будинку з фільму «Бітлджус» або переночувати в Колізеї на честь прем'єри фільму «Гладіатор II». 

Після ребрендингу Airbnb перестав бути просто платформою для оренди житла, перетворившись на бренд про враження та приналежність. Це спрацювало: щовечора понад 2 млн людей зупиняються через Airbnb, а оцінка компанії зросла до $30+ млрд. Цей кейс показує, як ребрендинг змінює не лише імідж, але й саму бізнес-модель компанії: раніше сервісом користувалися, щоб заощадити, а зараз клієнти готові доплачувати, щоби почуватися місцевими будь-де.

#3. Uber: ребрендинг, щоб вийти з кризи

У 2015–2018 роках Uber переживав складний етап: агресивна корпоративна культура, скандали з водіями, звинувачення в недобросовісній конкуренції — все це підривало довіру до компанії. До того ж сервіс більше не був новинкою: конкуренти на кшталт Lyft активно нарощували свої позиції. Uber опинився в ситуації, коли не просто втратив лідерство, але й ризикував стати компанією з токсичною репутацією.

Спроба оновити візуальну ідентичність у 2016 році лише погіршила ситуацію. Компанія відмовилася від добре впізнаваної літери U на користь абстрактного логотипа, що символізував «біт» та «атоми». Це викликало хвилю критики: клієнти не розуміли нову айдентику, і бренд продовжував втрачати.

Компанія провела понад 1 тис. годин інтерв’ю з клієнтами та водіями, щоб зрозуміти їхні реальні очікування. Ключовим стало повернення до простоти й довіри. У 2018 році Uber представив новий брендинг, повернувши чіткий шрифтовий логотип з літерою U та зробивши ставку на мінімалістичний дизайн у чорному та білому кольорах. Це рішення не лише повернуло впізнаваність, але й показало бренд як такий, що чує.

Зміни не обмежилися лише візуальною складовою. Uber зробив комунікацію більш людяною: акцент змістився з технологічності на взаємодію між людьми. Важливим кроком стали інвестиції в безпеку — компанія розширила функціонал для захисту пасажирів та водіїв, зробила підтримку клієнтів доступнішою.

Результат не забарився. Uber зміг відновити довіру користувачів, а разом із нею — і свої позиції на ринку. Це кейс про те, що ребрендинг як спосіб подолати кризу — репутаційну або фінансову — працює. Але за умови, що змінюється не лише лого і tone of voice, але й сутність бренду.

#4. Укрзалізниця: ребрендинг, який комунікує глибинну трансформацію

Роками «Укрзалізниця» асоціювалася з чимось важким, бюрократичним і застарілим. У 2017 році керівництво оновили, і вся компанія взяла курс на зміни. Вирішили відійти від радянського підходу й зробити бренд більш клієнтоорієнтованим, відкритим і сучасним.

Першим кроком стало оновлення візуальної ідентичності. Команда не стала кардинально змінювати лого, лише оновила його, зберігши впізнаваність. Дизайн став легшим та сучаснішим: новий логотип отримав стилізовані залізничні колії — дві смуги, що нагадують колеса поїзда в русі.

Водночас зберегли впізнавані літери «УЗ» та характерні елементи зі старого лого. Це рішення дозволило підтримати зв’язок із минулим, залишаючи бренд знайомим для споживачів. Логотип став чіткішим та простішим для сприйняття, що особливо важливо для цифрових носіїв, адже з кожним роком все більше квитків купують онлайн.

Компанія працювала не лише над зовнішнім виглядом, але й змінила стиль комунікації.

Раніше повідомлення звучали сухо та офіційно:
«З 1 грудня будуть внесені зміни в розклад руху поїздів. Просимо врахувати це при плануванні поїздок».

Після оновлення тон став людянішим:
«Підготовка до подорожі стає ще зручнішою! З 1 грудня оновлюємо розклад, щоб вам було комфортніше планувати поїздки. Перевіряйте зміни на нашому сайті».

Оновлена айдентика підкреслила, що «Укрзалізниця» тепер не просто оператор залізничної інфраструктури, а бренд, що дбає. 

Звісно, успіх цього ребрендингу не стався б, якби компанія не зробила низки інших кроків назустріч клієнту впродовж усієї customer journey. Наприклад, додаток, від якого не чекаєш нічого більше, крім можливості в кілька кліків купити квиток, турбується про пасажира: нагадує про рейс, повідомляє колію, з якої відправляється поїзд, рахує та конвертує кілометри дороги в бонуси, які можна обміняти на знижку на послуги інших бізнесів.

#5. Група компаній Nova: ребрендинг, щоби продемонструвати масштаб

На початку 2024 року «Нова Пошта» оголосила про ребрендинг, змінивши назву групи компаній на NOVA. Це обґрунтовані зміни, природний крок у процесі швидкої експансії та розвитку. Компанія вже давно переросла формат простої поштової служби й стала екосистемою, що охоплює логістику, фінансові сервіси, міжнародні доставки, авіаперевезення та цифрові продукти.

Попри зміну назви групи, український логістичний оператор «Нова Пошта» залишився таким самим. Не змінилась і візуальна айдентика, логотип та шрифт. Це важливий нюанс: ребрендинг групи компаній не зачепив того, що й так працювало добре, було знайомим та мало довіру клієнтів.

Що ж до комунікації, то NOVA почала говорити зі споживачами більш дружньо та емоційно. Якщо раніше акцент був на технологічності сервісу, то тепер у центрі — зручність і відкритість бренду. Наприклад, в оновлених повідомленнях посилку більше не потрібно «очікувати», вона сама «чекає на вас» у поштоматі.

Цей ребрендинг — гарний приклад того, як бренд може комунікувати масштабування, при цьому не втрачаючи впізнаваність і довіру. 

#6. Музей у темряві: ребрендинг, який передає зростання

Спочатку відомий як «Музей у темряві», цей проєкт пропонував відвідувачам у Львові та Києві унікальний досвід: екскурсії в повній темряві під керівництвом незрячих гідів. Однак з часом діяльність організації розширилась, включивши ресторан, музичні заходи та інші ініціативи, пов’язані з темрявою. Це розширення викликало потребу в переосмисленні бренду, оскільки назва «Музей» вже була затісною.

Ми поговорили з відвідувачами та виявили, що всі проєкти мають спільну місію: руйнувати стереотипи про незрячих та сприяти їхній інтеграції в суспільство. Водночас ми побачили, що назва «Музей у темряві» не передає сутності проєкту.

Тому вирішили створити парасольковий бренд «фундації», під егідою якої об’єднали всі проєкти: і музей, і ресторан, і музичні події. Цей підхід дозволив структурувати комунікацію та чітко донести до аудиторії ідею проєкту. 

Що важливо в цьому кейсі, як і у випадку Nova, — ребрендинг мав підстави та конкретну мету.

#7. Bloom Büro: косметичний ребрендинг, щоби прокомунікувати важливі зміни

І наостанок поділюся нашим кейсом ребрендингу. Раніше ми були просто «креативна агенція», хоча й робили дослідження. Але з часом зрозуміли, що це наша сильна сторона. Також ми багато говорили з бізнесом і зрозуміли, що більшість агенцій не роблять досліджень або не погоджуються на тестування власних доробок, а ми завжди готові до того, що наші концепти тестуватимуть. 

Плюс до того — ми виросли, перестали сприймати брендинг як оздоблювання бізнесу і перейшли до розуміння його як інструменту, який має виконувати свою роботу. А для цього потрібне глибоке занурення в контекст бізнесу і ринку, споживача та його практики. Я знаю, що є інші агенції, які теж роблять дослідження, проте ми свідомо почали говорити про це всюди, щоб зайняти цю нішу одними з перших.

Щоб це прокомунікувати, ми зробили невеликий косметичний ребрендинг: оновили дескриптор, слоган, чіткіше сформулювали позиціювання. Вивели data-driven підхід на перші екрани. Це була не стільки зміна, скільки правильна комунікація того, ким ми стали. Щоб донести це до аудиторії, ми зробили публічний допис про трансформацію підходів і те, як це працює для клієнтів.

Мені здається важливим поділитись і цим кейсом також, щоби показати, що ребрендинг не завжди означає повний перезапуск. Іноді достатньо мінімальних, але точних змін, щоб компанія звучала й виглядала відповідно до її суті.

https://tinyurl.com/szzhvphx

Методы воздействия (Пропаганда, PR)

Здесь рассмотрим 12 способов работы с убеждениями.

1. Используйте эффект первичности. Человек, сказавший миру первое слово, всегда прав. При поступлении противоречивой информации (проверить которую невозможно) люди склонны отдавать предпочтение той, что поступила первой. Изменить уже сформировавшееся мнение очень трудно.

Библия, Притчи 18:17 Первый в тяжбе своей прав, но приходит соперник его и исследывает его.

2. Юмор — доводите аргументацию оппонента до абсурда, а затем едко высмеивайте его (используйте юмор). Юмор — мощнейшее оружие, такие удары очень трудно парировать. Эта методика действует почти безотказно — оппонент практически всегда вынужден оправдываться, доказывать, что его «не так поняли», он «не это хотел сказать» и т.п.

3.Психологический шок — одна из разновидностей использования эмоционального резонанса. Психологический шок обычно снимает все психологические защиты, и пропаганда беспрепятственно проникает в мозг. Например, фильм, показывающий последствия войны, оказывает сильнейшее воздействие на подсознание и восстанавливает общественное мнение против стороны, совершившей акт разрушения (независимо от того, являются ли справедливыми цели этой стороны). Изуродованные трупы — отличный телевизионный реквизит и аргумент в споре.

4. Используйте повторение. Люди склонны называть истиной информацию, которая наиболее знакома. Самых выдающихся результатов во влиянии на общественное мнение достигает тот, кто способен свести проблемы к простейшим словам и выражениям и у кого хватает мужества постоянно повторять их в этой упрощенной форме, несмотря на возражения высоколобых интеллектуалов. Повторение обладает гипнотическим воздействием. Повторение одних и тех же утверждений приводит к тому, что к ним привыкают и начинают принимать не разумом, а на веру. Человеку всегда кажется убедительным то, что он запомнил, даже если запоминание произошло в ходе чисто механического повторения. Повторение — главное средство пропаганды и убеждения. Повторение наиболее важных положений во время дискуссии закрепляет их в сознании собеседника.

5. Метод «погружения«. Такая техника способна приводить к быстрым и весьма радикальным изменениям сознания и поведения реципиента и используется, например, в различных вербовочных «семинарах» в деструктивных культах и тоталитарных сектах (длительностью от 2-3 дней до нескольких недель).  Абсолютно каждый человек  является «заложником» окружения, в котором он каждый день находится, в которое он «погружён». Окружение «делает» человека, нравится вам это или нет, и это вляние гораздо сильнее, чем может показаться на первый взгляд. Большинство людей автоматически предполагают, что весь мир устроен именно так, как видят его каждый день они, и абсолютно искренне уверены в своей объективности. Чтобы представить и понять иное, нужно делать значительное усилие. Это важнейшее положение нельзя никогда упускать из виду (и по отношению к себе — тоже).

6.  Селекция новостей — начало пропаганды. Сообщайте только те сведения, которые выгодны вам. Например, каждый день в мире происходит множество вооруженных конфликтов. Зритель вечерних новостей или читатель ежедневной газеты обычно узнает приблизительно о двух или трех из них и, годами смотря телепрограммы и читая газеты, может назвать, пожалуй, менее дюжины текущих войн. Такую селекцию не удастся назвать ни ложью, ни утаиванием информации — ведь вы же просто не в состоянии сообщить всегда сразу всем и обо всём, не правда ли? Для ведения пропаганды необходим некоторый барьер между публикой и событием. Доступ к реальной среде должен быть ограничен, или кто-то создает псевдосреду, которую он считает разумной или желательной.

7.  Манипулируйте статистикой. «Существуют три вида лжи: ложь, наглая ложь и статистика» (Марк Твен).  Разновидностью манипуляции статистикой являются всякого рода рейтинги и опросы. «Объем статистической выборки составил 3562 человека. Учтены все социальные категории и возрастные группы. Граничная величина среднестатистической ошибки не превышает 1,5%…», и т.д.

8 и 9.Сенсационность и срочность — приёмы, обеспечивающий необходимый уровень нервозности и подрывающий психологическую защиту. Эта нервозность, ощущение непрерывного кризиса, резко повышает внушаемость людей и снижает способность к критическому восприятию. Любая манипуляция достигает успеха, когда она опережает процесс мобилизации психологической защиты аудитории, когда ей удается навязать свой темп сознанию людей.

10. Используйте ложную экстраполяцию. Если три месяца подряд было лето, оно будет и на четвёртый месяц, разве не логично?

11.Используйте забалтывание. Будничный или обыденный тон используется для адаптации человека к информации явно негативного, вызывающего отрицание содержания, а также для того, чтобы скрыть собственный провал или неудачу. Такой прием позволяет сохранить иллюзию объективного освещения, девальвируя значимость произошедшего, если это необходимо оратору.

12.  Фокусируйте внимание реципиента на второстепенных вещах, которые заслоняют действительно важные проблемы. В данном случае обращается внимание на то, что все данные пункты выполняются, однако, действительно ли это те самые критерии, на основании которых можно сделать объективное заключение? На самом деле это манипуляция путём навязывания нужной модели восприятия.