Чому еволюція змушує нас поспіхом хапатися за справи?
Важко знайти людину, яка жодного разу не стикалася з прокрастинацією — тобто затягувала задачу, аж поки дедлайн не починав обпікати. Наразі це доволі гарно вивчена психологічна проблема.
Але що робити, якщо ви зіткнулися з протилежною ситуацією — «прЕкрастинацією»? Це схильність виконувати задачі якомога швидше лише для того, аби зробити їх раніше, ніж пізніше. Наприклад, паркувати авто на першому ж вільному місці замість того, щоб знайти найзручніше.
На відміну від прокрастинатора, який може забити на переповнену пошту на кілька тижнів, прекрастинатор відповідатиме на кожен лист, щойно його отримає. Навіть знаючи, що більшість цих листів неважливі, такі люди відчувають потребу розчистити пошту якомога скоріше.
Як припинити хапатися за задачі as soon as і нарешті владнати свій список справ — розібрались у наукових поглядах на це явище.
Життя похапцем: як працює прекрастинація
Вперше про «прекрастинацію» заговорив у своєму дослідженні професор психології Каліфорнійського університету Девід Розенбаум у 2014 році. Він визначив це як тенденцію закривати проміжні цілі за першої ж нагоди — навіть коштом додаткових зусиль.
«Це все одно що піти в продуктовий магазин, одразу на вході наповнити кошик купою важких яблук і носити їх весь час із собою (навіть якщо знаєте, що пройдете повз них знову на шляху до каси)», — коментує доктор Розенбаум.
Адам Грант, професор менеджменту і психології у Wharton, вважає, що прекрастинація є спотворенням старанності. Людина починає виконувати завдання поспіхом через занепокоєння, що не матиме достатньо часу, щоб зробити щось добре, особливо коли від неї залежать інші.
До недоліків прекрастинації можна віднести:
- Гірші рішення: коли люди поспішають визначитись якнайшвидше, не враховуючи всіх доступних варіантів.
- Нижча якість роботи: якщо ви квапитесь виконати завдання, не перевіривши свою роботу чи не отримавши відгуку від інших, то втрачається якість.
- Нижча ефективність через марну витрату ресурсів. Коли люди поспішають розпочати проєкт, не маючи всієї відповідної інформації, вони змушені витрачати додаткові ресурси на виконання непотрібної роботи.
- Неправильна розстановка пріоритетів. Деколи людина витрачає всю свою енергію на перше-ліпше завдання, з яким стикається на початку дня. Натомість на найважливішу задачу, на якій треба зосередитися, часу не вистачає.
АSAP або смерть: чому ми прекрастинуємо
Причина #1: так склалося історично
Що ж такого складного в тому, щоб не поспішати? Виявляється, в усьому винна еволюція. Якщо ви негайно не схопите плід, що низько висить, його може не бути пізніше.
Так само зараз хапатися за задачу може підштовхувати підсвідомий страх: «пізніше у мене може не вистачити часу» або «якщо не зараз, то потім я можу забути про це». Від того ж походить і, наприклад, звичка перебивати співрозмовника, вважає професорка психології Ліза Фурньє. Вона зізнається, що сама часто перебиває людей, бо боїться, що не запам'ятає, що збиралася сказати.
Причина #2: бажання «вирватися на волю»
Дані досліджень, проведених доктором Розенбаумом, свідчать, що ми займаємося прекрастинацією, аби звільнити робочу оперативну пам'ять мозку. Носити в голові список справ настільки важко, що люди будь-що намагаються знизити когнітивне навантаження — навіть якщо для цього доведеться докладати більше зусиль.
«Коли у вас є завдання, це створює деяку напругу. І поки завдання не буде виконане, ця напруга продовжуватиме існувати», — зазначає Розенбаум.
Причина #3: брак дофаміну
Нейробіологи з Принстона виявили, що центр винагороди в мозку, званий прилеглим ядром, активується сильніше, коли ви виконуєте менш складне завдання. Підсвідомо людина прагне закрити будь-яку (а не нагальну) задачу, аби отримати бажану галочку «зроблено» — і, відповідно, сплеск гормону щастя.
Причина #4: прокрастинація навиворіт
Хапання за завдання в режимі ASAP також може бути способом відкласти розв’язання неприємних задач. Наприклад, якщо ви відчуваєте стрес перед складною справою, можна зайняти час іншою. Таким чином людина не відчуває провини за відкладання, бачить прогрес від роботи — проте не наближається до реально потрібного результату. Це явище називають «продуктивною прокрастинацією».
Як перестати працювати в режимі пожежі
Просто усвідомлення тенденції прекрастинувати — вже дуже корисне, вважає доктор Розенбаум. Проте саме лише розуміння проблеми не приведе вас до успіху. На думку науковця, єдина практика, яка насправді може допомогти краще організувати свої завдання та життя, — це ретельне стратегічне планування.
Щоб нарешті припинити хапатися за справи занадто поспішно, перш за все, треба з'ясувати: коли, як і навіщо ці завдання реально потрібно виконати.
- Зробіть ревізію задач. Дослідження доктора Чжу показало, що чим менше ви зайняті, тим менше будете поспіхом виконувати завдання. Тож ваша мета — розвантажити себе. Перегляньте to do list і видаліть з переліку непотрібні задачі. Потім оберіть, що ви можете прибрати ще — наприклад, замовити їжу замість того, щоб готувати. А також справи, які можна делегувати — як-от попросити когось із вашої команди відповісти на запит нового клієнта, а не займатися цим самостійно.
- Зважте всі за і проти передчасного хапання за завдання. Це допоможе прорахувати витрату екстразусиль та вирішити все ж почекати. Наприклад, ви SMM-менеджер, який передчасно почав планувати пости на наступний місяць. Але згодом з'являється нова інформація або геть міняються ввідні дані — і вся робота зведена нанівець. Фактично, починаючи виконувати задачу занадто рано або ж не маючи всього потрібного обсягу інформації, ви покладаєте на себе подвійну роботу.
- Поставте під сумнів свій вибір. Перш ніж братися за завдання, спитайте себе: «Чому я хочу почати зараз?», «Чи не краще було б почекати з цим?»
- Відволікайтесь. Якщо ви знаєте, що можете поспішно почати виконувати якусь задачу, спробуйте зосередити свою увагу на інших справах або речах, які можуть відволікати. Звучить нелогічно, але уповільнення може допомогти надолужити час.
- Плануйте свої задачі. Замість того щоб розв’язувати завдання щойно вони з’являються, заплануйте їх на той час, коли це найбільш доцільно. Наприклад, ведіть у блокноті список справ або використовуйте спеціальну програму. Це допомагає зменшити когнітивне навантаження, пов’язане з утриманням усіх завдань у пам’яті, — тобто позбутися однієї з причин прекрастинації.
Експерт із продуктивності Джулія Моргенштерн радить інтегрувати списки справ у календарі. Повторювані завдання, як-от відповіді на електронні листи, спробуйте групувати: замість того щоб відповідати на повідомлення миттєво, виберіть слот часу протягом дня, коли ви будете займатися поштою. - Враховуйте свої природні цикли. Наприклад, ви зрозуміли, що зазвичай поспішаєте, коли треба прийняти рішення пізно ввечері (оскільки саме тоді ви вже втомлені та не зосереджені). В такому випадку варто перенести все на ранок, коли зможете мислити чіткіше.
https://tinyurl.com/bdzpah2s